Шукаємо однодумців для співпраці в допомозі «Особливим дітям» та їх «Особливим сім’ям»!
Чекаємо на благодійні фонди, спільноти, асоціації, організації, бізнес, волонтерів та всіх небайдужих до проблеми дитячого розвитку.
Зв’яжиться з нами: 095 0753755
с п і в п р а ц я

Лікувальна фізкультура

Лікувальна фізична культура (ЛФК) — метод лікування, що полягає в застосуванні фізичних вправ і природних факторів природи до хворої людини з лікувально-профілактичними цілями. В основі цього методу лежить використання основної біологічної функції організму — руху.

Кінезітерапія (лікування рухом) — напрямок фізичної терапії, який передбачає виконання активних і пасивних рухів, певних вправ лікувальної гімнастики та роботи на тренажерах для досягнення конкретного терапевтичного результату.


Головними завданнями лікувальної фізкультури є:

  • Укріплення організму хворого
  • Покращення кровообігу поражених частин тіла
  • Пониження паталогічно підвищеного тонусу паретичних м’язів і збільшення м’язової сили
  • Усунення шкідливих співдружніх рухів: синергій і синкінезій
  • Відновлення функціональної рівноваги між паретичними м’язами та їх синергістами
  • Відновлення або підвищення точності рухів
  • Відновлення або покращення нервової провідності від центру до периферії і від периферії до центру
  • Усунення або послаблення тремору м’язів.
  • Відтворення і формування найважливіших рухових навичок, спрямованих на освоєння (навчання) побутових і трудових навичок, самообслуговування і пересування, підготовка до соціальної реабілітації

 

Особливості лікувальної фізкультури:

  • Раннє призначення ЛФК передбачає використання збережених функцій і новостворених, що пристосовані до змінених умов неврологічного, соматичного та вісцерального статусу.
  • Вибіркове використання ЛФК для відновлення порушених функцій чи компенсації втрачених.
  • Використання спеціальних вправ по патогенетичному принципу в поєднанні з загальноукріплюючою дією ЛФК.
  • Дотримання принципу адекватності при постійній змінюваності фізичних вправ у залежності від можливостей хворого та присутність тренувального ефекту.
  • Поступове невпинне розширення рухового режиму від положення лежачи до можливості необмеженого пересування.


Засобами ЛФК при захворюваннях нервової системи є вихідні положення, масаж, спеціальні лікувально-гімнастичні вправи. Останні поділяють:

  • Для зміцнення сили м’язів
  • Для отримання строго дозованих м’язових напружень
  • Для отримання диференційованих напружень і розслаблень окремих м’язів і м’язових груп
  • Для правильного відтворення рухового акту в цілому (швидкість, плавність, точність рухів)
  • Протиатактичні вправи, спрямовані на відновлення та покращення координації рухів
  • Антиспастичні та протиригідні
  • Рефлекторні та ідеомоторні
  • На відновлення чи нове формування прикладних рухових навиків (стояння, ходьба, побутові навики)
EN FR DE UK